час йде. ми залишаємось. можливо не такими самими. можливо трохи іншими. а час все одно йде. він не чекає наших змін. він сам завдає ритм. а ми чекаємо, що він призупинить свій рух і дасть нам можливість бути самими собою, але ж ні. рух - це життя. але чи правда це? якесь воно дивне виходить, те життя. ми постійно ніби-то йдемо вперед, рухаємось, але чи живемо? Чи просто іллюзіонуємо? можливо все таки єт сенс у зупинці? зупинитись і подумати, чи наш рух, є саме таким, яким в нашому розумінні він має бути. або ми рухаємось, щоб просто не стояти? бо так треба? хочу зупинку. зупиніть планету, я зійду. постійно чіпляєшся за щось і здається, що розвиваєш бурхливу діяльність, але на скільки це є правдоподібним? і взагалі. ми рухаємось чи просто чекаємо? але якщо чекаємо, то чого? знгаходиш друзів, втрачаеш. закошуєшся. friends with benefits. проходить. а сенсу в цьому "0". пошук. чого? життя. але як можна знайти життя, тоді, коли ти в постійному русі, ти постійно штовхаєш себе вперед, щоб не стояти. а можливо, щоб просто не думати і не розуміти, що ти все робиш марно? в чому сенс? будь чого? поясниш?

ok... that's what you did... you must have felt it...
and now i know that it was your goodbye look...
thank you for that...
i will never forget you...
you've taken a part of me with you...
it is somewhere where you stayed...
love you...
i'll save that hope in my heart.....

Everything you had ever owned, one day will become the property of someone else)))you have never thought of it before.wanna just kill that ambition. wanna have a star, to have it, to own, but not to give it to someone else. i've been there. too long ago. wanna back. wana a star it is proposed but not for long. i'm getting crazy i guess)) time to go home. to everything i got used to. To friends, to affection, to bliss, to madness, to fooliness. and wanna be healthy. enough to do what i like .nothing more))wanna skate, wanna laugh,some kisses near my house, under the rain, and romance...))waana music i love and a lot of kind understanding))

dfgdfxhg

хм... Чомусь вирішила написати, мабуть тому що давно цього не робила. то руки не доходили, то настрою не було. чесно кажучи і зараз нема, але требе значить треба)). поки відпочивала, дуже багато думала(ну в перервах між віскі ті джином))). думала про те, що абсолютно не хочу більше жити так, як жила, що абсолютно не хочу спілкуватись з людьми, хоча вони мені нічого не зробили, хочу співати, але не в тому напрямі, що зараз, зрозуміла, що не хочу серйозних відносин, бо це лиш зайві проблеми, абсолютно не хочу бути у Києві, не хочу працювати, не хоч ані гламурних тусовок, а ні їх наслідків. ОСТОЧОРТІЛО. не хочу підпускати людей до себе занадто близько,бо вони сідають тобі на голову.не хочу більше спілкуватись із людьми просто через почуття вини або жалю. вони все одно на це не заслуговують.не хочу більше комусь на щось натякати, а хочу навчитись доступно пояснювати, що не можу їм дати того, що вони від мене хочуть. не хочу, щоб справа, якій я віддаюсь, висіла лише на моєму альтруїзмі.хочу спокою, хочу рівноваги.хочу просто зрозуміти що я хочу від себе та тих, хто навколо.




завтра на роботу...знов мотання нервів, крики. знов нема часу на те, чого хочу. маю певну надію на те, що вечір завтра буде пречудовий, нарешті побачу людну, яку не бачила давно, з якою колись виходили непорозуміння(ще один доказ того, що дружби між хлопцем та дівчиною, бути НЕ може), з якою маю БАГАТО спільного і якого просто обожнюю.ДЖ., ти знаеш, що це про тебе і якщо ти це читаєш, то знай, я за тобою сумую...



чесно кажучи, абсолютно не розумію 1 людину. Назвемо її, наприклад, Е. так от, я цю людину знаю рік і так до кінця і не знаю, як Е. до мене відноситься. Ми бачимось, майже кожен день, все ок, але... от не знаю що але. Е. про мене піклується. застерігає від багатьох речей, хоча я його рідко слухаю, він же знає, що вперта, і поки сама не вдарюсь, то не заспокоюсь, але все одно застерігає. але тут постає АЛЕ. чи то мені щирості від нього не вистачає, чи я просто чогось не розумію. не знаю.




також нещодавно відкрила для себе цікаву річ, яка називається у гламурних жуналах "курортний роман". а це таки тема. ти нікому НІЧОГО не винен, ніхто нічого не винен тобі. спільних знайомих нема, стосунків із серйозними намірами теж(а ну їх в ... взагалі), просто задоволення, радість від кожної зустрічі, швидкість, а потім обмін невірними номерами телефонів і ВСЕ!!! па па. пиши листи, невже це не чудово??ти знаеш, що ти нsколи більше з цією людиною не побачишся. нема людини - нема проблеми))головне не закохатись:)))
от так.



чомусь сумно... я сумую за відчуттям того, що ти все таки бажнана людина, я знаю, що мої sweet and close will never even think of me, like about smth unneeded, but it's so awesome to hear it. to be sure in. lately i've got a problem of feeling the fact, that i can't believe people, course despite the closest, i feel too insecure, too fooled, too hurt. it's not a depression, it;s a phase i guess.



the day after tomorow my friend leaves. for quite long. feel nothing. pity a bit. dunno when i gonna see him next time. saw him yesterday. was cute. but not more. like him, but.FUCK, again this BUT. oh, it's impossible(((((


can't think anymore, have to go. even want to. close. c ya

Вот так оно все и получается. Отвлекаешься на кого-то. Думаешь, вот оно счастье. Идешь к цели. Уверенно. Ты думаешь, что ЭТО именно то, чего ты хочешь. Потом начинаешь понимать, что есть какая – то ответная реакция. И все. Стоп – кран. Тебе уже не интересно. Ты остываешь. А что самое обидное, что после этого, все равно возвращаешься к тому, с чего начинала. К нему. Начинаешь понимать, как бы сильно ты не хотела его забыть, ничерта у тебя не получается. Понимаешь, что за все время, которое ты без него, ты не нашла ничего лучше. Понимаешь, что никто, так как он, к тебе не относился. Наверное, просто никто тебя не любил, так как он. Никто не радовал тебя маленькими сюрпризами каждый день, никто не смотрел на тебя такими глазами, никто не говорил тебе, пускай даже и глупости, так искренне, никто не улыбался тебе просто так, без корысти. Понимаешь, что все просто кидают слова на ветер, говорят пустые вещи, которые не значат ровным счетом, ничего. Слово люблю, не значит абсолютно ничего. Просто звук. просто так, для красоты, для идеализации. За этим ничего не следует. И все. После этого следуют тоскливые вечера. Ты полностью отдаешься страданиям ведь они для этого и есть, чтобы ими наслаждаться. Ты невольно прокручиваешь в голове все моменты, которые вы пережили вместе. От этого становиться еще хуже. Ты становишься перед фактом, что было то прошло. Ты хочешь это вернуть, но понимаешь, что это невозможно. Потому что, во – первых ты никогда не осмелишься сделать конкретный шаг первой, во – вторых ты почему-то уверенна на 100%, что он не захочет видеть тебя рядом с собой еще раз, после всего того плохого, что вы сделали друг другу, в третьих, ты думаешь. что все равно это ни к чему не приведет. Ты уверенна. хотя на самом деле, это просто фарс. ты никогда не знаешь наверняка. Проходит время, ты все проанализировала. и ты решаешься, первой забыть все эти глупости и помириться. ты звонишь. опять слышишь этот томный и так горячо любимый голос. ты таешь. не знаешь что говорить. именно поэтому, ты переходишь на агресии. на bitchery voice. ты словно защищаешься. он отвечает те же. только не так как бы тебе хотолось. Не злым и агресивным голосом, давая тебе повод опять хоть на день его возненавидить или разозлиться на него за манеру в которой он с тобой разговаривает, а тихим, грустным,растроеным голосом, говорит что всегда выбор есть за тобой. Как будто говоря этим, что он устал от этого. что у него больше нет сил, на это перепитии. но не ставя точку, а просто ставя тебя перед фактом. и ложит труку. просто, тихо. без скандала. а ты, держа этот чертов телефон в руках, готова разрыдатся. сесть и плакать прямо посреди улицы. ты не можешь сделать ничего. ты не ожидаешь того, что все повернется именно так. ты ждешь 2х крайностей. или все отдично или все просто очень - очень плохо. но тут просто получаешь удар ниже пояса. ты получаешь частичку его, такого каким ты его когда знала. Спокойного. немножко грустного. и он это осознает. ты опять не знаешь, что будет дальше. он кажется тоже. все запутались. все устали. от того, что опять никто ничего не понимает. что это? все? или будет что-то дальше. Ты лежишь вечером в кровати четко представляешь. что было - бы, если бы вы опять были вместе. ты думаешь о том, что ты была бы значительно лучшей девушкой, чем в прошлый раз. ты бы так много могла бы ему дать. ты знаешь, что ты бы могла от него взять не меньше. ты видишь хэппи - энд. но он ведь еще так далеко. ты опять запутываешся. не знаешь чего ждать. твое сердце практически останавливается. когда тебе приходит смс. ты с такой надеждой береш в руки телефон. открываешь. и тебя охватывает разочарование. ты получаешь милионы смсок, а все не от того, от кого ты бы хотела их получить. все не так. ты ждешь. я жду.

Life is rock.It always changes.Dunno why.I always plan something.It leeds to nothing.ALWAYS.It seems to refer to a looser slogan.Now. What should I do now?Let it go?Give up all?Let my forces go?Again. Or just to struggle?Keepoing to an aim. FORCE. Question. What for? One says YES. But I don't want it to be something like:You say party we say die. I do really want a party. But what if he saya die?


I still can't get, I do really want him or I just want IT. Just the event. Just fact. Fuck... Always... a girl....friend....it's not a problem indeed. I guess. OH, FOR FUCK'S SAKE!!!!!

Хм, прочитала френд - стрічку... забавні ви всі, однак. Всі такі різні...Всі по різному відчуваєте, по різному усе сприймаєте. Мабуть саме це і змушує мене читати стрічку кожний раз. На цьому щиро дякую)))

Сьогодні нарешті позбавилась проблеми, яка мене мучила, погіршувала настрій, заважала спати. не давала займатись улюбленими справами. нарешті, it's gone!!! Wohoooooo!!!
аж зітхнула з полегшенням. Тільки зараз починаю розуміти, як це жахливо, коли маєш роботу, яку треба зробити, постійно її відкладаєш, а потім в останню мить починаєш хапати себе за голову і хоатично чіплятись за все одразу. Після цього пообіцяла собі, що буду все робити вчасно. але ж як завжди, такі обіцянки летять куди подалі))


Сьогодні читала статтю в журналі. в ній, автор, намагався переконати читача, що КОХАННЯ, це просто хімія, що його можна замінити шоколадом, бігом і т.д.. Але ж хіба це можливо?! Так, мабуть коли ми закохуємось, то якісь там гормони працюють. Але саме кохання викликає всплеск гормонів, але гормони не можуть викликати кохання. Ну правда??????

і взагалі, треба закохуватись чи ні?

Поділіться ідеями...

Tired, just fuckingly tired of all that. Don't want to face the same problems each time. It makes life too boring. There is always all the same. The same problems, the same rows, the same stories, ALL THE SAME!!!!

just wanna go somewhere. just somewhere...
leave all that. forget all this.
at last, on Monday, or even on Sunday, there will one problem less. or 2 more. will see.
to tell the truth, have no desire to write more.

була у Ірки. на днях. так прикольно просто обіймати мякенького ведмедика. просто бути собою. посміхатися лише тоді, коли хочеш. не грати в якусь супер-сильну людину, яка може все. просто мабуть від цього вже втомилась. з нею просто. з нею затишно. вона ж звичайно має якісь дивинки, але вона молодець))))

АААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Ви бачили мою нову заставку? я взагалі випадково на неї натрапила. просто вона мені навіює думки про літо. про чудовий період життя, в якому нема ні пар, ні сессії. нічого. просто літо.просто відпочинок. просто сонце. просто теплий вітер, який дме в обличчя. просто можливість радіти цьому клятому життю!!!!!!! Вау. Вау. Вау. просто классно!!!!



мабуть я перетворююсь на якусь істеричку в мене змінюється настрій просто зі швидістю світла. 10 хвилин тому я сиділа і тупо читала новини, думала про сьогоднішній день і потроху засинала. А зараз аж ніби мене підстьобує. Хочеться діяти, щось робити, стрибати, співати, кричати. А ще я хочу бігти по теплому асфальту босоніж з коханим, як це було лише півроку назад, і кружляти вулицею, цілувати теплі і ніжні вуста і розуміти, що ти у нього одна. Це ж приємно коли тебе хтось цінує. Приємно, що ти когось радуєш просто своєю появою. Давно такого не відчувала. Давно мені ніхто не говорив, що я потрібна. А колись це було так приємно чути. Так, хочу закохатись. по самі вуха. Головне щоб не в придурка.))) хоча мені на таких щастить)Хочу просто закохатись. хочу щоб хтось був поряд. ну, і коли це буде?!))))


Сьогодні, дуже довго думала про Час. Про те, що він може зробити з людьми, з їх стосунками, з усім тим, що нас оточує, з різними обставинами. Часто кажуть, що Час лікує. але ж час і вбиває. Час настільки сильно пов'язаний з Вічністю, що іноді дух перехоплює. Час все стирає. все повністю знищує. все. і мене. і тебе. всіх. і всі ті страхи, переживання, наші маленькі проблемки будуть просто знищенні. нормальмальну людиу, це мабуть би почало пригнічувати, а мене це наштовхує на думки про те, що треба боротись. але не за те, щоби твоє прізвище залишилось в якомусь університетському архіві. і не за те, щоб тебе потім хтось пам'ятав. а за те, щоби бути задоволеною кожною миттю, кожною секундою свого життя. просто прокидатись з посмішкою щодня. дивитись у вікно і розуміти, що в тебе так багато перспектив і ти так багато можеш зробити. Житття нагадує річку. вона так бурхливо тече, в ній так багато поворотів і ти не знаєш, що буде за наступним. просто це прикольно. це цікаво. це додає адреналіну. це вбиває рутину, адже кожен день може стати незабутнім. і навіть незважаючи на те, що час все одно нас вб'є, все одно треба боротись.




не люблю писати довгі пост, але найчастіше, саме так і буває. от сідаю, і просто не уявляю, що писати. а потім кожна думка, тягне за собою наступну, а та ще одну і т.д. от і виходить шось таке трохи дивакувате і не дуже зв'язане.


нещодавно читала статтю про шизофренію. Там говорилось про те, що шизофреник просто може відокремлюватись від цього світу, а потім, коли відбувається якась трагічна подія, чи просто душевна травма, то він створює для себе окремий світ. в якому і живе, щось на зразок паралельної реальності.далі було наведено список деяких проявлень шизофренії. чесно кажучи. я дуже сильно перелякалась. Просто я знашла в себе такі симптоми.і їх було багато. а потім вирішила, що мабуть такі прояви є у всіх. )))



Нарешті made friends з Нікою. не люблю бути з кимось в конфлікті.Навіть за нею засумувала. Тепер все нормально. я сподіваюсь. )))

Вчора дуже прикольно погуляли з Олечкою. було прикольно. навіть НЕ виникало таких дивних пауз, які не було чим заповнити. розмова плила сама собою, так було цікаво. свіжі думки. свіжі. а головне РОЗУМНІ!!!!!

P.S.Люсенка, кохана, швидче повертайся. я вже сумую)))


Ну все, досить мені філософствувати. треба йти щось читати.

Завантажилась сторінка. цікаво. чому я обрала пост ту джоурнал? автоматично? чесно кажучи, просто нема чого написати. якось дивно. зазвичай так багато чого трапляється, а зараз і написати нема чого(


Вчора поїхала Люся. Сумно. Хоча їй це буде корисно. їй вже саме час відпочити. Вчора у поїзди намагалась відібрати у неї підручник з історії. не вдалось. Боже, моя дівчинка перетворюється на ботана. Якщо так і далі піде, то в неї є шанс перетворитись на Ніку, ну я таки сподіваюсь, що такого просто не буде.)))


нарешті закінчилась сессія. зараз дивлюсь назад і розумію, що ті 30 додаткових грн на стипендії просто не коштували таких нервів. вчора мені сказали, що я не позитивна. хм, якби ви тільки знали, ЯК Я ВТОМИЛАСЬ!!!! ну хіба це по - людяному, починати семестр через 3 дні після останнього іспиту?! Цікаво, чому ж я не позитивна?! Добре, що хоч на людей не кидаюсь...поки що. Хоча таки дещо вже починає бісити.


Сьогодні, доки отримували підручники(я навіть писати не хочу про ту кляту чергу) була дуже приємно вражена однією людиною. Хлопчик став та "попрощє". Це справді порадувало. Ще кілька днів назад з ним просто було неможливо спілкуватись, а зараз так і жарти стали більш стримані та і поводить він себе не так розв'язано, як раніше. Таки приємно, коли ти вважаєш людину повним придурком, а тут такий сюрприз))))цікаво, що змушує людей от так змінюватись?


ну все, мамі потрібен комп'ютер. па-па

Ну от, вирішила, що треба щось написати. Здається не писала тут десь тижднів зо два. Втомилась. дуже. нема сил прийти і щось написати. Залишився ще 1 іспит. 4 вже позаду. а потім, через 3 дні вже новий семестр. от тако. ніякого тобі відпочинку. від моєї підвищеной стипендії мене відділяє 45 баллів. круто. а може й ні. просто вже навіть немає сил просто помріяти.



хочу до Львову. там круто. хочу зайти в свою улюблену цукерню, попити там чаю, з'їсти смачне тістечко і гуляти по гарнючим вулицям и просто думати. Меланхолічно переставляти ноги, просто йти. кудись. а потім повернутись. чи ні, краще не повертатись. просто залишитись десь там. у думках. чомусь Львів в мене викликає дуже дивні спогади. спогади про минулу зиму. в ній було так багато любові, тепла. And now it is gone/ just gone. and noone can bring it back. може так і краще.просто останнім часом мені почало подобатись бути сумною, багато думати....


Наразі дуже переживаю про одну людину.про дорогу мені людину. Просто ця людина зовсім не може розібратись у власних почуттях, вона не знає як вчинити вірно. не знає, чи не просто не хоче знати. не хоче повірити, що саме це і є вихід?просто мені самій стає важко обрати шлях. коли ми про це говоримо. я не знаю як би сама зробила в такій ситуації.Просто він ІДІОТ. Він її не цінує.він ЕГОЇСТ. він грає на публіку. робить із себе коміка. а насправді він пустий всередні. Мабуть він її зраджує. просто мені так здається. А її тримає при собі, щоб УСІ знали, що вона ЙОГО дівчина. Він там щось говорить про одруження. бо так хочуть його батьки. Бо так йому зручніше. його чомусь абсолютно не цікавить,що вона цього не хоче. І її батьки не хочуть. І ніхто крім нього цього не хоче. він вже зробив їй боляче одного разу. дуже боляче. тоді про який шлюб, чорт забирай, може йти мова?!часом я просто її не розумію. чому вона досі з ним? чому просто не покине його? навіть вона не може відповісти.:'(



все, я втомилась. просто хочу ... та ні, нічого я вже не хочу.(

УРА!УРА!УРА!
Я здала, здала, здала. На п’ятірку! Я навіть мріяти про таке боялась. Я навіть не могла собі уявити, що я зможу написати цей іспит на таку кількість балів. Цей іспит насправді показав хто є хто. Показав хто має непогані зв’язки, показав у кого «пааанты» нічим не підкріплені, показав хто насправді вчився і працював. Але що дивно, у мене в групі було близько 10 двійок. Чесно кажучи, я була трохи шокована, що цих двійок було так багато. На мою думку, деякі цього не заслужили, хоча мабуть такі думки обумовлені гарним відношенням до цих людей.

В неділю у мене математика. Не знаю що у мене буде. Ну четвірка точно має бути. Менше вже ніяк не вийде. А що як я зможу отримати 5? Тоді в мене будуть достатньо великі шанси отримувати підвищену стипендію. Оооо, це б було круто. Тоді в 2 рази швидше я зможу зібрати на ДіСі. Я вже собі навіть деякі пригледіла. Правда вони коштують там щось в районі 500 -550 грн. Просто мама сказала, що вона не збирається витрачати гроші на такі дурниці. Тому мені доведеться самій таку проблемку вирішувати.


Вчора ходила дивитись собі новий мобільний телефон. Так і не вирішила що я хочу. Ні ну у будь-якому разі я хочу Нокію. Хочу. дуже-дуже)


Завтра в мене є заняття з однією людиною. Я не хочу писати з ким, бо не можу поставити блок. Яся, може ти колись таки заведеш собі ЖЖ і тоді я нарешті зможу писати фор френдс онлі. А?!


нещодавно мені принесли таку штуку чудову! Мені подарували дуже милого сніговичка, який кріпиться на магніті на холодильник. він такий смішний, дуже веселий))))Дякую тому, хто це мені подарував)


А ще мені здаться, що одна людина до мене трохи не вірно ставиться. Ця людина думає, що вона(людина) мені подобається.Цей хлопчик трохи плутає дружні відносини з чимось більшим. Це не так. Він подобається мені як людина, як друг, я переживаю за нього, а він трохи не так це розуміє. Але пофіг. якось воно розрулиться)))


ну все, я потіліпала спати))))

ну все. я втомилась. не знаю чому. просто якось важко.

Сьогодні була приємна вражена Люськіним повідомленням.Go girl!!!це саме те, що мені було потрібно. Не знаю чи порвала я економіста, це я побачу завтра коли отримаю заліковку, але адські знання в мене таки були)))


Хм, бля.......шось я переживаю за завтра. А що як я відкрию заліковку а там...направлення на перездачу?!.Як же я ненавиджу чекати. завжди була прибічником усних іспитів. По - перше: на скільки ти знаєш, настільки ти і говориш. тобі не доводиться задумуватись чи зрозуміє викладач що саме ти хотів цим сказати, чи сподобається йому речення саме в такому формулюванні. 2. на усному іспиті ти можеш розповісти набагато більше, ніж ти встигаєш написати. 3. Тобі не треба ЧЕКАТИ результати цілий день.от так.


мені здається, що я втомилась. В неділю у мене математика. поки що не дуже переживаю. просто я багато чого знаю. майже все. ще кілька днів посиджу і я зможу вирішити повність все))))

НЕВЖЕ ПІСЛЯ КОЖНОГО ІСПИТУ ОТ ТАК СЕБЕ ПОЧУВАЄШ?!!!

відчуваєш втому, порожнечу і повну - повну меланхолію!
Сьогодні перед іспитом, як тільки встала, думала, що після іспиту мені захочеться напитись до чортиків. але ж ні. взагалі нічого не захотіла.
і зараз не хочу...

Я ботаню. Дуже сильно.)))))))))))))

Що я робила в останні дні?

Багато думала. Думала про свої відносини з людьми. Що я роблю не вірно. Що змушує деяких людей робити мені боляче. Чому виходить так, що я просто часом не хочу чути своїх найближчих людей, просто не хочу з ними спілкуватись. У мене таке трапляється. За той час, поки я з ними не спілкуюсь, я так сильно починаю за ними сумувати, що дух перехоплює.)))

Багато думала про так званого привида з минулого. Чи не хоче він часом стати знову реальним, а не примарою. Чи хочу я щоб він повернувся в моє життя. Так і не вирішила. Занадто багато збігів. Нещодавно випадково натрапила на його ЖЖ, була дуже шокована. Не очікувала прочитати те, що прочитала. Цитую: ”Мені подобається Аня, але я постійно порівнюю її з Однією”. Чомусь мене це наштовхнуло на якісь спогади. Згадала, як ми могли годинами стояти на вулиці і просто обійматися, просто мовчати. І це було так прекрасно. Згадала розмови по телефону годинами. Згадала як часто він часто мене переконував в чомусь, що на мою думку просто не мало жодного сенсу. Часом доводилось погоджуватись, щоб уникнути банальної сварки.
Досі не можу собі вибачити 2 речі. 1. я закохалась 2. я прив’язалась до людини занадто сильно. Ніколи собі такого не дозволяла, а тут таке.

Мабуть пройшло занадто багато часу, щоб це повернути.

Просто втомилась жити спогадами.

I’m sorry(I lied( my heart is still yours((((((

Позавчора пила каву з Єгором. Душевно було. Просто говорили про багато речей. Доволі цікаво вийшло. Весело, по-дружньому. Як не дивно, він зовсім мене не втомлював. Просто зазвичай саме так і виходить, коли я не дуже добре знаю людину. Коли не можу з людиною говорити на будь-яку тему. А цього разу просто було сказати багато речей. Коли їхала додому, було таке відчуття повного спокою і тиші. Люблю такі відчуття. Ніби ти просто один в цілому світі і ніщо не може цю тишу порушити.


Кілька днів назад нарешті змогла витягнути Буйка. Господи, гуляли годин 9. Коли про це розповіла Люсі, вона сказала : “Ага, це так як ми з тобою. Може зустрінемось ненадовго?”)))От щоразу дивуюсь вмінню Буйка годинами слухати всіляку маячню про різні проблеми, а потім дати настільки влучну пораду, що тебе аж назад відкидає з думкою: ”Ого, чого це я сама до такого не додумалась”. Буйок, кохана, дякую тобі за цю якість, це надзвичайно допомагає.

Колись ми про це говорили з Владкою. Буйок їй сказала, що якщо вона не буде слухати людей, то в неї просто не буде друзів. Але це неправда!!!! Люба, ми тебе любитимемо такою, якою ти є чи будеш.)))))


Хочу нові DC!!!!!!!!!!!!!!!мама сказала, що вони мені зараз не світять, тому, я прийняла відповідальне рішення. )Якщо в мене не заберуть стипендію після цієї сесії, то я не буду знімати гроші 3 місяця і куплю їх собі сама. От так!!!!!!!!!!))))))))))так шо, обійдусь)))

Ну все, я пішла вчити улюблене РПС, а то вже починає сумління гризти, що я вже півгодини нічого не читаю. Все папа)))))))))

I've passed it!Passed!passed!!!!

Невже малесенька закарлючка в якій ледь можна розібрати слово"добре" може принести стільки радощів!!!!

Сьогодні концерт. о 7й. не знаю іти чи ні.

все пішла валятись в ліжку.)))))